Гіпомастія: що це, симптоми та різновиди, як лікувати

У період статевого дозрівання молочні залози проходять такі етапи розвитку (середньостатистичний вік):

• I стадія — вік до 10,5 років — залозистої тканини немає, ареоли бліді, їхній Ø < 2 см.
• II стадія — з 10,5 до 12,5 років — початок розвитку залозистої тканини, збільшення Ø ареол > 2 см.
• III стадія — з 12,5 до 13 років — початок потемніння ареол, залози та ареоли виступають як єдині конуси.
• IV стадія — з 13 до 13,5 років — ареоли набувають свого індивідуального кольору та відтінку і виступають над залозами як конуси, поставлені на більші конуси або півсфери.
• V стадія — з 13,5 до 15 років — контур між ареолою та тілом залози згладжується, випирає тільки сосок.

При гіпомастії зрілість жіночих грудей не настає. Їхній розвиток, як правило, зупиняється на II стадії. Але іноді зустрічаються і варіанти, коли зупинка відбувається на III (IV) стадії формування жіночого бюста.

Класифікація

Сьогодні застосовується наступна класифікація гіпомастії:

• Спадкова або вроджена гіпоплазія грудей.
• Первинна мікромастія через гормональний дисбаланс.
• Вторинна гіпомастія, зумовлена зовнішніми впливами.
• Ідіопатична (з нез’ясованих причин) недорозвиненість грудей.

У патологію можуть бути залучені як обидві молочні залози, так і тільки одна. Деякі мамологи також застосовують ще й стару класифікацію гіпомастії за Тореком, який виділяв 2 типи гіпомастії — повна відсутність грудей + нормально розвинений, зрілий сосок та повністю «інфантильні» груди.

Причини гіпомастії (гіпоплазія, аплазія, мікромастія)

У більшості випадків гіпоплазія молочної залози визнається ідіопатичною — такою, що не залежить від інших хвороб, патологій, порушень чи впливів. Проте гіпомастія може бути наслідком таких причин як:

• спадковість;
• вроджене недорозвинення яєчників або зниження їхньої гормонпродукуючої функції;
• вроджена дисфункція надниркових залоз;
• дефекти генів — ембріональна зупинка розвитку гена TBX3, синдроми Жена, Морфея, Поланда, Шинцеля;
• опромінення організму до початку статевого розвитку;
• висічення пухлини залози в дитинстві;
• анорексія, часті стреси, зараження ВІЛ, перенесення важкої інфекційної або хронічної хвороби в пубертатному віці;
• патології яєчників з порушенням функції вироблення (недостатністю) естрогенів;
• знижена чутливість естроген-рецепторів, розташованих у залозі;
• лікування деякими лікарськими препаратами;
• годування груддю;
• клімакс.

Крім цього, гіпомастія може бути наслідком або ускладненням травм, опіків, обморожень або хірургічного розтину грудної клітки.

Симптоми

Незважаючи на суб’єктивність визначення гіпомастії, все-таки є і симптоми, що дозволяють оцінити стан молочних залоз як недорозвиненість. Існують наступні варіанти гіпоплазії грудей:

• «груди підлітка» — недостатній об’єм та відсутність у обох залоз конуса;
• одностороння гіпоплазія — яскраво виражена асиметрія, зазвичай ліва грудь зріла, а права не розвинена;
• аплазія/амастія — повна відсутність молочних залоз з одного боку, що у випадку синдрому Поланда супроводжується недорозвиненістю грудних м’язів та верхньої кінцівки;
• нерівномірний розвиток тканин на одній або обох молочних залозах, у тому числі і такий варіант аномалії як тубулярні (козячі) груди;
• інволюційна гіпомастія після періоду годування;
• постменопаузальний птоз та дефіцит залозистої тканини.

У деяких випадках разом з недорозвиненістю тканин залози спостерігається недостатній розвиток ареоли, втягнутість соска або його повна відсутність (ателія).

Діагностика та лікування гіпомастії

Діагностика проводиться шляхом комплексного обстеження у лікаря-мамолога:

Під час первинного опитування та огляду з’ясовується:

• чи відповідають скарги жінки симптомам гіпоплазії молочної залози;
• сімейна історія жіночої лінії;
• характеристики менструального циклу;
• наявність супутніх хвороб ендокринної системи та патологій яєчників;
• чи є зниження чутливості ареол та сосків;
• чи присутній зв’язок між місячними (вагітністю, лактацією) та розміром грудей;
• число успішних вагітностей та тривалість кожного періоду грудного вигодовування;
• кількість зроблених абортів.

Також призначаються:

• Аналізи крові на гормони.
• Мамографія.
• УЗД.

При підтвердженні гормональної причини гіпомастії та за умови, що організм ще продовжує формуватися, можливе призначення консервативного лікування.

Гіпомастія, лікування гормонами якої є ефективним тільки в підлітковому віці, вимагає ретельного підходу. Лікар підбирає замісну терапію естрогенами, щоб стимулювати природний розвиток молочних залоз. Важливо розуміти, що для дорослих жінок, у яких зони росту вже закриті, такий метод не принесе результату. До індивідуально складеної схеми гормонотерапії лікар може додати фізіотерапевтичні сеанси, а також порекомендувати займатися гімнастикою для нарощування маси грудних м’язів та зміцнення м’язового корсета.

А ось усі без винятку народні способи та застосування кремів, що «гарантують її збільшення», на жаль, не ефективні. Може допомогти збільшення маси тіла, але такий крок не тільки зіпсує фігуру, але й шкідливий для здоров’я.

Головний і на 100% ефективний метод лікування будь-якого різновиду гіпомастії — хірургічна мамопластика. Залежно від симптоматичної картини гіпомастії, хірург порекомендує оптимальний для клієнтки вид мамопластики. Це може бути:

• ендопротезування — збільшення розміру бюста за допомогою встановлення силіконових імплантів;
• ліпофілінг грудей — невелике збільшення розміру та зміна форми молочних залоз за допомогою власного жиру, взятого з живота або сідниць.

Сама операція триватиме близько години, а виписатися додому можна буде наступного дня.

Профілактика та прогноз гіпоплазії молочної залози

Профілактичних заходів щодо попередження гіпомастії не існує. Прогноз при гіпоплазії у дівчаток, яка діагностується до закінчення статевого дозрівання, сприятливий, і таке недорозвинення успішно лікується медикаментозно. Генетично зумовлені або вроджені індивідуальні аномальні розміри молочних залоз без проблем виправить пластичний хірург.

Часті запитання (FAQ)

Гіпомастія: як лікувати?

Метод лікування гіпомастії залежить від віку пацієнтки та причини патології. Для підлітків у період статевого дозрівання може бути ефективним консервативне лікування — гіпомастія, лікування гормонами якої дозволяє стимулювати природний ріст залоз. Для дорослих жінок єдиним дієвим методом є хірургічна корекція: збільшення грудей за допомогою імплантів (ендопротезування) або власним жиром (ліпофілінг).

Мені боляче може бути, якщо не лікувати гіпоплазію?

Сама по собі гіпоплазія грудей (недорозвинення) зазвичай не викликає фізичного болю. Дискомфорт носить переважно психологічний характер. Однак, якщо причиною гіпоплазії є гормональний дисбаланс, він може викликати супутні симптоми, такі як циклічна болісність або підвищена чутливість молочних залоз. У такому випадку необхідна консультація лікаря.

Чи важливо виправляти гіпомастію і як це робиться?

Виправлення гіпомастії — це насамперед питання психологічного комфорту та якості життя жінки, а не медична необхідність (якщо немає супутніх патологій). Якщо жінка ухвалює рішення про корекцію, це робиться хірургічним шляхом. Лікар підбирає оптимальний метод — встановлення імплантів для значного збільшення розміру або ліпофілінг для невеликої корекції та покращення форми, щоб груди виглядали природно та гармонійно.